скрытый текст
Щонайменше 700 тисяч гривень - таку суму грошей українські платники податків щороку виділяють на одного з 450 депутатів.
700 тисяч на кожного - незалежно від того, хто ця людина, і як вона потрапила до парламенту, кнопкодав це чи олігарх, чи добропорядний законодавець, чи це Рінат Ахметов або його водій Володимир Мальцев, або Юра Єнакіївський, або Михайло Чечетов, або Ірина Бережна, або сестра Льовочкіна, або Юрій Кармазін, або Петро Симоненко чи сам Володимир Литвин.
Кошторис парламенту з докладним розподілом того, куди ідуть кошти бюджету, є ледь не секретним документом. Минулого року, коли ухвалювали цей фінансовий розпис, його навіть не роздавали на руки народним депутатам. Спікер Литвин таку втаємниченість пояснював оригінально: "Якщо ви хочете на всю країну полоскати цю білизну, то це означає, що у деяких людей абсолютно немає совісті...". Так само таємничо планували ухвалити і кошторис Верховної Ради на 2011 рік. Він уже затверджений регламентним комітетом та має бути проголосований найближчим часом у сесійній залі, про що більшість депутатів навіть не здогадується. Однак ще до ухвалення "Українська правда" отримала в своє розпорядження проект документу.
Отже, як пропонують розподілити гроші Верховної Ради у 2011 році (повний текст кошторису дивіться у додатку внизу статті). Хоча минулого року парламент втратив велику частину повноважень у зв'язку з поверненням до Конституції Леоніда Кучми, однак це жодним чином не позначилося на бюджеті Верховної Ради. Перетворення законодавчого органу на посміховисько, де змагаються у кількості натиснутих кнопок за 10 секунд голосування, також не зменшив його видатки. Навіть криза жодним чином не вплинула на це. Рада продовжує проїдати навіть більше грошей, ніж за часів парламентсько-президентської республіки.
Згідно з проектом, у цьому році загальний фонд бюджету Верховної Ради складе 850 мільйонів гривень, що на 40 мільйонів більше, ніж попереднього року, і на 150 мільйонів більше, ніж позаминулого.
Найсуттєвіше збільшення відбулося за статтею "будівництво (придбання) житла" - в п'ять разів. Якщо 2010 року на це було виділено 4 мільйони 200 тисяч гривень, то в 2011 планують виділити 20 мільйонів.
Окрім того, відбулося збільшення за статтею "капітальний ремонт". В 2010 році її обсяг складав 2,4 мільйони - тепер планують виділити 12 мільйонів. Ці кошти підуть на розробку проектно-кошторисної документації - для забудови земельної ділянки на вулиці Глибочицькій, яка належить парламенту, а також ремонту гуртожитку Верховної Ради на вулиці Обсерваторній, розповів заступник голови регламентного комітету Сергій Сас. "На Глибочицькій у власності Верховної Ради є земельна ділянка, де планують зводити будинок. Якщо збережеться норма, що депутат має право на квартиру, то отримувати житло там будуть депутати. Якщо не збережеться, то це будуть квартири для апарату Верховної Ради. У апараті більше тисячі людей стоять у черзі!", - зітхнув Сас. Крім того, 490 тисяч гривень піде на проектування котельні для депутатського житлового будинку на вулиці Срібнокільській.
Але у деяких статтях кошторису Верховної Ради порівняно з минулорічним є скорочення. Так, у проекті на 2011 рік записано зменшення за статтею "купівля обладнання і предметів довгострокового користування" - з 10,6 мільйонів до 2,2 мільйонів. За розповіддю джерел, "предметами довгострокового користування" переважно є автомобілі. Так, наприкінці минулого року були закуплені 17 машин "Тойота" для обслуговування депутатів. У 2011 році на відрядження депутатів за кордон планують збільшити витрати на 2,5 мільйони - з 7 до 9,5 мільйонів. Хоча ще два роки тому за цією статтею витрачали 5 мільйонів. Автобаза Верховної Ради зжере з бюджету в 2011 році 34,9 мільйонів, що на 1,5 мільйони більше, ні минулого року, і на 11 мільйонів більше, ніж позаминулого.
Ще одна сумнівна стаття - Інститут законодавства, який існує при Верховній Раді з 1994 року та невідомо чим займається. Точніше, займається він "фундаментальними дослідженнями розвитку правової системи України". Цього року на такі абстрактні цілі виділили 8,3 мільйонів, минулого - 8,5 мільйонів.
Незмінними залишилися видатки на їдальню Верховної Ради - 1 мільйон 600 тисяч гривень, управління житловими будинками Верховної Ради - 1,676 мільйона, фінансування санаторіїв парламенту "Дюльбер" і "Нижня Ореанда" - 7 мільйонів 216 тисяч.
На рівні 2010 року залишилася стаття витрат на висвітлення діяльності депутатів через засоби телебачення і радіо - 11,8 мільйона гривень. Тоді як ще зовсім нещодавно, в 2009 році на це передбачалося трохи більше 6 мільйонів.
Окрім того, парламент продовжує видавати свої офіційні друковані органи. Газета "Голос України" отримає з бюджету 10 мільйонів 32 тисячі гривень, а журналу "Віче" (є і такий!) відпишуть 3 мільйони 16 тисяч гривень. Загалом - 13 мільйонів на газету і журнал. Аналогічна сума була і в 2009, і в 2010 роках. За три роки - 40 мільйонів гривень з не до кінця зрозумілою метою. При цьому, приміром, трохи більший бюджет в цьому році має Наукова бібліотека імені Вернадського - 52 мільйони. Потреба в двох парламентських виданнях, які паралельно пишуть про одне і те ж саме - велика загадка. Як і доцільність їх існування в друкованому вигляді - при тому, що ці медіа цілком можна було би переселити в інтернет з набагато більшою аудиторією і меншими витратами.
Окрім самого кошторису, депутати голосують також за додаток до нього, про який взагалі мало хто знає. Він називається "Норми витрат на одного депутата на 2011 рік". Тут детально розписано, що саме положено кожному народному обранцю за гроші платників податків. При чому кожен депутат має право претендувати на ці гроші незалежно від кількості пропущених ним засідань. Наприклад, Рінат Ахметов за три з половиною роки роботи Верховної Ради поточного скликання був у парламенті лише один раз - на першому засіданні, коли йому власноруч треба було скріпити текст присяги. Але це не заважає йому отримувати свою зарплату - яку, стверджує прес-служба Ахметова, він потім перераховує на благодійність. Про отримання грошей за деякими статтями опитані "Українською правдою" народні обранці навіть не здогадувалися. Таким чином, якщо хтось із депутатів не використає зарезервовані для нього суми, вони складають так звану економію бюджету. Яку, за рішенням парламенту, можна спрямувати на преміювання працівників апарату Верховної Ради.
Але найцікавішим відкриттям "Української правди" стало те, що депутат фактично отримує дві зарплати - власне саме заробітну плату, плюс таку саме суму грошей на виконання своїх повноважень. Однак як він витрачає ці гроші, ніким не контролюється - за них депутат може купити собі нову машину, а може допомагати виборцям. Все залежить від сумління депутата.