Как мы относимся к США?

Як на мене сусіди бувать різні. Такі сусіди як білоруси мені подобаються. Живуть поряд тихенько, особливих проблем не створюють, загалом привітні і гідно поводяться. Щодо Росії то тут нажаль не все так добре. Згадати тільки Тузлу і вже якось не добре на душі. Хоча самі росіяни по одному дуже милі люди.

По темі, до Америки ставлюсь нейтрально. Не подобається її політика, але загалом зустрічав дуже багато освідчених і розумних американців.

А я М. Задорнову в цьому відношенні вірю

Таа Задорнов в цьому відношенні профі. Треба сказати що левова частка стереотипів про американців це без перебільшення його робота )))
"Ну какие они тупыеее" (с)Задорнов

Я бы сказал, что Задорнов прав, но процентов на 50, не более. А кто-нибудь пытался взлянуть скажем, на Украину (или Россию) глазами американца? Я уверен, что у этого гипотетического американца будет немало поводов, чтобы сказать о нас с вами: "Да они тупыыыеее"!

У Задорнова взагалі задача смішити людей, і робити смішними повсякденні речі. Він з ццією задачею абсолютно справляється. Будувати думку через призму Задорнова про країни які він висміює (хай навіть на 50 відсотків) це помоєму теж свого роду неосвідченість.

На рахунок гіпотетичного американця, то тут важко сказати. В більшості їхні пізнання українців закінчуються на Чорнобилі, Шевченку, Кличкові, помаранчевій революції. З Росіянами окрема тема, але там думаю топзгадки про СССР, Путіна, холодну війну, атомні бомби, водку і російську мафію. Тобто переважну більшість американців абсолютно не цікавить наше життя... тому і поводів говорити що ми тупі у них теж нема :))

Это сообщение отредактировал white rabbit - 13-09-2007 - 18:53

Своё мнение я формирую отнюдь не по рассказам Задорнова. Я много где бывал и много чего повидал, так что сам могу рассказать Задорнову где, чего и как.
Насчёт иностранцев вообще и американцев в частности могу сказать следующее. Я не знаю, где Вы живёте, но у нас в городе в последние несколько лет иностранная речь на улицах звучит очень часто. Особенно летом, когда к нам заходит много иностранных круизных судов. Поэтому представте себе человека, который сидит не где-нибудь у себя в Америке и читает про оранжевую революцию в газете, а купил билет в круиз и приехал первый раз в Украину. Что он увидит? Приведу первый пришедший в голову пример. Возьмём общественный транспорт. Как обьяснить тому же америкосу почему в 35-градусную жару можно ехать в автобусе без кондиционера? Или как может водитель маршрутки, двигаясь в плотном потоке перестраиваться с третьего ряда и при этом отсчитывать сдачу? Почему на троллейбусных остановках стоят машины, а троллейбус производит посадку/высадку пассажиров со второго ряда? Примеров могу приводить ещё много. Просто мы к этому привыкли и сами не замечаем. Потому вопрос: кто же всё-таки тупой?

Я не мав на увазі особисто Вас.

Ну так і я ж про це.

Хоча теж побут і все що з цим звязано це річ індивідуальна, індивідуальна для кожної країни. Нам дика їхня, часто на нашу думку фальшива, привітність, їм наші автобуси без кондишинів. Ми звичні до "свого", бо ми це "своє" і створюєм, аналогічно і вони.


— А как переводится «How are you»?
— «Как дела, как поживаешь».
— И что, всем интересно, как у меня дела?
— Нет.
— А чего тогда спрашивают?
— Просто так. Здесь вообще всё просто так, кроме денег.

Америкос, взагалі то, здивується ще до того як сяде в маршрутку.
Вгадай з трьох раз чому.

Тим більше якщо маршрутка буде львівська...

Повторюсь, це в нашому розумінні вічливість фальшива, з нашої колокольні думаю її буде правильніше назвати наївною ніж фальшивою.
А мені подобаються їхні усміхнені лиця, привітність і беспосередність... в автобусі задзвонив мобільник, тобі невідома людина "Ohh, its a nice rington", чи просто в магазині незнайомець "U have a nice T-shot", чи як одного разу моїй коханій теж незнайомка сказала "U are look like as Uma Turman" . До цієї доброзичливої атмосфери дуже швидко звикаєш.
Подобається їхні привітні та усміхненні лиця на противагу нашим за перепрошенням наглим мордам на таможні, продавців, місцевих органів і тп. (Звичайно в нас таке явище не повальне, але бачивши що з відношенням між людьми там, зразу ріже в очі відношення тут).


P.S.: Згадав собі випадок, зустрічав свою в аеропорті у Львові, чемоданів було дуже багато вона взяла носильщиків. Я з ними розраховуюсь, витягую гривні, ця бикота дивиться на мене круглими очима і каже "Які гривні, 20 баксів (на двох) давай". От і маєте "Welcome to Ukraine"! Благо радість від зустрічі була сильніша, за ненависть до биків...

Это сообщение отредактировал white rabbit - 14-09-2007 - 13:04

Да, и тут с Вами полность согласен. Всё-таки внешне они более доброжелательны, чем мы и более раскованы. К этому быстро привыкаешь, но вот дома зато долго адаптироваться приходиться. Всё-таки нам бы тоже следовало у них доброжелательности поучиться.
А за таможню разговор отдельный. Когда общаешься с их властями слова "Hello" и "Thank you" становятся само собой разумеющимися. Сколько раз прилетал в Борисполь или Одессу, ни один пограничник или таможенник НИКОГДА не ответили на моё "Здравствуйте". Про "Спасибо" и улыбки я вообще молчу. Мож потому, что по-русски говорю?
Спасибо за плюсик, и Вам тоже +1 от меня.

гмммм, тады Польша -Словакия и кто там ещё из стран сидящих на транзите Россия -Европа тоже получаются досадными недоразуменями . И к ним тоже Россия постоянно прикладывает руку :) Хотя не чего подобного не слышал .

Рассказывали те, кто там был. Что намного проще люди. И больше ценят то, что имеют.
Прочла Вас и зажглась...я тож хочу тудЫ)

Так это и не секрет. Россияне с пренебрежением относятся до сих пор и к финам (хотя это одна из богатейших стран мира), и к полякам. Для них это провинция, как и Украина.

Ну, мы никак не относимся, бомбили там пару раз...